Аспаркам – це препарат, який часто застосовується для профілактики та лікування серцево-судинних захворювань. Одним з його основних компонентів є аспарагін і пантотенова кислота, які позитивно впливають на роботу серця і нормалізують обмін речовин в організмі.
Багато людей цікавляться, скільки можна пити Аспаркам як профілактичний засіб. Лікарі зазвичай рекомендують розпочати прийом препарату з однієї таблетки на день, поступово збільшуючи дозу до двох або трьох таблеток на день. Важливо пам'ятати, що дозування може бути індивідуальним залежно від стану організму та рекомендацій лікаря.
Для профілактики більшість лікарів радить приймати Аспаркам протягом двох-трьох місяців, після чого можна зробити перерву на один-два місяці. Якщо у вас є серцево-судинні захворювання або перебуваєте в групі ризику, лікар може призначити вам тривалий прийом препарату або регулярні курси.
Вік | Ліміт за вагою | Ліміт за часом |
---|---|---|
Від 12 років до 18 років | По 0,5 г на 1 кг ваги | Не більше 5 днів |
Від 18 років до 60 років | По 0,5 г на 1 кг ваги | Не більше 14 днів |
Від 60 років і старше | По 0,5 г на 1 кг ваги | Не більше 5 днів |
звичайна добова доза для дорослих становить 1-2 таблетки 3 рази на добу. Дозу можна збільшувати до 3 таблеток 3 рази на добу. Шлунковий сік здатний знижувати ефективність препарату, тому рекомендується приймати пігулки після їди.
Як довго можна приймати Аспаркам таблетки?
Аспаркам приймають внутрішньо після їди по 1-2 таблетки 3 рази на день. Курс лікування – 3-4 тижні. При потребі курс повторюють.
Скільки днів треба пити Аспаркам для профілактики?
Застосовують для профілактики ішемічної хвороби серця. Абсолютним протипоказанням до його застосування вважається підвищений вміст калію та магнію, а також дитячий вік, ниркова недостатність та інші. Препарат приймають залежно від лікарських призначень, в середньому по 1-2 таблетки 3-4 дні.
Що прибирає Аспаркам?
Аспаркам застосовують у комплексній терапії при серцевій недостатності, ішемічній хворобі серця, гіпокаліємії, порушеннях серцевого ритму (у т. ч. при інфаркті міокарда, передозуванні серцевих глікозидів).